1. Глибокі ділянки та руслові бровки Вода на глибині прогрівається повільніше. Шукай ями, руслові бровки та виходи з них (зазвичай на глибинах від 3-4 метрів і більше). Нюанс: На глибоких стоячих водоймах у спеку утворюється термоклін — чітка межа між теплою верхньою та холодною нижньою водою. На самому дні глибокої ями може взагалі не бути кисню. Тому часто риба стоїть не на самому дні, а трохи вище — на схилах (бровках) або "в пів води" (тут може врятувати зіг-ріг). 2. Зони з притоком свіжої води Будь-який рух води в спеку — це життя. Перспективними будуть: Місця впадіння струмків, річок або каналів. Ділянки, де б'ють підводні джерела (ключі) — там вода завжди крижана і багата на кисень. На річках — ділянки з помірною течією, межі тихої води та струменя, затишки за перекатами. 3. Прибійний берег (куди дме вітер) Багато рибалок роблять помилку, сідаючи на затишному березі, де вітер дме в спину. У спеку треба робити навпаки. Вітер жене хвилю, яка активно насичує воду киснем біля прибійного берега. Крім того, туди змиває багато природного корму. Вода там може бути каламутною, але короп це любить. 4. Густа рослинність і "дика" тінь Короп, як і люди, ховається від палючого сонця. Шукай: Навислі над водою дерева (верби, кущі), які дають щільну тінь на воду протягом дня. Вікна серед латаття або межу густого очерету, але обов'язково з нормальним фоновим рівнем глибини (хоча б від 1.5–2 метрів). У лататті вдень багато кисню, який виділяють рослини.