р.Свіга

Річка Свіга — це справжня знахідка для рибалки, який шукає різноманітності, втомлений від пресингу великих мегаполісних водойм і готовий до вдумливої, трудової риболовлі. У районі села Уралово Свіга утворює відоме Ураловське водосховище (або значну розливну ділянку з габаритами ставу), що суттєво впливає на її гідрологічний режим, структуру дна та поведінку риби.  У районі Уралового Свіга втрачає типовий швидкий характер лісової річечки через наявність гідротехнічної споруди (дамби) та утвореного водосховища. Тут є чітко виражена зона виклику: звуження перед старим руслом, сама чаша ставка з помірною або мінімальною течією та зона витоку нижче греблі, де течія знову прискорюється, утворюючи перекати й струмені.  Ширина і глибини: У самій чаші водосховища ширина плеса значна (порівняно із загальним руслом Свіги, яке має до 5 метрів у природних межах), глибини становлять від 1.5–2 метрів на мілководних замулених ділянках до 3.5–4.5 метрів біля руслової ями та самої греблі.  Рельєф берегової лінії: Переважно пологі, місцями заболочені та низинні береги, характерні для лісостепової зони із елементами поліського ландшафту. Підходи до води є, але місцями береги сильно заростають чагарником, верболозом та високим очеретом. Через спокійну течію дно переважно мулисте або вкрите товстим шаром органічних відкладень. Проте на старих руслових бровках та ближче до колишнього фарватеру річки ґрунт щільніший — піщано-глинистий. Біля греблі та на перекатах дно твердіше, трапляються ділянки з піском, залишками старих топляків, камінням та будівельним матеріалом конструкцій. Підводний світ: Улітку та на початку осені водойма рясно заростає. Поширені кушир, рдест, елодея, а на мілководдях — латаття та глечики. Потужні підводні «лабіринти» є домівкою для малька, білої риби, а також улюбленою засідкою для хижака.  Берегова рослинність: Густі зарості очерету, рогозу, осоки, по берегах подекуди стоять стіни верби та вільхи. Нависші гілки дерев створюють чудові затінені анімовані точки («точки під навісом»), де полюбляє стояти підступна щука та голавль.  Водойма біля Уралового багата як на хижу, так і на мирну рибу завдяки поживній базі водосховища та зв'язку з системою Десни.  Щука: Господиня цих місць. Її тут багато, проте через пресинг розміри часто бувають «стандартними» (шнурки 500–900 г), хоча в завалах та руслових ямах трапляються серйозні екземпляри на 2–4 кг і більше.  Окунь: Тримається локально біля корчів, старого коріння та брівок. Розмір — від спортивного смуганя до гарних «горбанів» на 300–500 г. Голавль та жерех: Зустрічаються переважно ближче до течії (вище водосховища або нижче греблі). Мирна риба: карась, короп, підлещик, плітка, краснопірка.